До пуерів відносяться пост ферментовані чаї, які відрізняються технологією виробництва, мають чудовий смак і аромат. Всі сорти чаю отримують із листя камелії китайської, проте обробляють їх різними способами. Батьківщиною пуерів є провінція Юньнань, яка знаходиться на південному заході Китаю та біля східного кордону Тибетського нагір'я. Саме там росте ассамський різновид чайного куща, з якого виробляють цей чудовий напій. Сировину піддають процесу мікробної ферментації та спресовують у брикети різних форм.

Пуери прийнято ділити на дві зовсім різні категорії: Шен (зелений або сирий чай) та Шу (темний, готовий).

Шен Пуер пройшов досить тривалу історію і сягає корінням аж Стародавнього Чайного Шляху. Саме цей вид чаю так полюбляють китайці та колекціонують гурмани. Його отримують в результаті дозрівання сировини. Цей процес може тривати кілька днів. Далі отриманий слабо ферментований продукт може постачатися на ринок під назвою Мао Ча, або проходити подальше дозрівання. Після остаточного дозрівання його пресують і відправляють на зберігання, яке може тривати від кількох місяців до 10 і більше років. Саме чай, який пройшов повний цикл дозрівання отримав назву Шен Пуер. Дозрілий Шен дуже корисний, він вважається найбільш якісним за смаком, має високу вартість і цінується колекціонерами.

Шу Пуер є набагато молодшим, він з’явився лише в середині ХХ століття. Його виробляють пришвидшеним методом. Чайне листя проходить процес ферментації під дією високої температури та вологості протягом 45-90 днів. Під час виготовлення темного чаю сировину складають у купи, які нагадують снопи сіна, збризкують водою і накривають щільною тканиною. Завдяки цьому температура всередині підвищується і ферментація прискорюється. Під час процесу бродіння мікроорганізми пеніциліну виробляють органічні кислоти, а РН чаю знижується. Саме через лужне середовище Шу Пуер можна пити натощак, на відміну від зеленого чаю. Ось так, за відносно короткий період, можна отримати напій, схожий на витриманий роками Шен. Завдяки пришвидшеній ферментації колір чаю змінюється на темно-коричневий, іноді з красивими червоними, бурштиновими та оксамитовими відтінками. Він має м’який смак, досить міцний, в настої можуть відчуватися нотки деревини, землі, сухофруктів та шоколаду, а в кращих екземплярах аромати квітів, м’яти та камфори.

За межами Китаю Шу Пуер користується більшою популярністю, а в Піднебесній навпаки більше споживають Шен. Для виробництва Шу Пуерів найчастіше використовують листя з чайних садів, які ростуть на рівнинах, а от для Шенів відбирають сировину з високогір’я та зі старих чайних дерев. Для виготовлення Шенів важливішою є якість сировини, з якої він зроблений. При виготовлені темних чаїв найбільша увага приділяється технологічним процесам, бо саме від ферментації залежить витриманість, міцність та смакові якості напою.

Після обробки листя зелених та темних сортів інколи залишають у розсипному вигляді, але, найчастіше пресують у такі форми:

- Млинець (Бин Ча) – має форму круглого або плоского диску та вагу від 50 г до 5 кг. Найбільш популярними серед млинців є 2 види: Ци Цзи Бін Ча (упаковуються по 7 млинців) та Цяо Му Ча (млинці, виготовлені з листя та бруньок великих чайних дерев).
- Гніздо або чаша (То Ча) - походить від назви вантажів увігнутої форми для ваг, які використовували в Китаї в давнину. Має вагу від 3 г до 3 кг.
- Цеглина (Чжуань Ча) - одна з найдавніших форм пресування, яка пов'язана зі зручністю перевезення на конях та у торгових караванах. Має вагу від 100 г до 1 кг.
- Квадрат (Фан Ча) – рівний акуратний квадрат з витісненими на ньому ієрогліфами. Зазвичай має вагу 100 г або 200 г.
- Гриб (Цзинь Ча) - пресований чай, який зовні нагадує форму гриба, за що і отримав свою назву. В основному виробляється для споживачів Тибету. Зазвичай має вагу в 250 г або 300 г.
- Золотий гарбуз (Цзинь Гуа) - зовні нагадує форму То Ча, але більший, грубший, зовні прикрашений смугами, як гарбуз. Ця форма була створена для знаменитого чаю «Для дарів Імператору», для династії Цин із кращої сировини з гори Іу. Чай цього пресування має великий розмір і часто називається «людські голови».

На сьогоднішній день найпопулярніші з них - млинець, цегла та гніздо. Також зустрічається у розсипному вигляді.